[719] lūdio, ōnis, m. = ludius (no. I), Liv. 7, 2. § 4 u. 6. Apul. flor. 18. p. 28, 9 Kr.; vgl. Gloss. II, 430, 2 ›ludio, σατυριστής, ὁ σκηυικός‹.